Пошук по сайту
Пошук

Вірусні гепатити

2 Липня, 2017

Хронічні вірусні гепатити становлять серйозну медичну та соціальну проблему у зв’язку з широкою розповсюдженістю. Згідно даним ВООЗ більше ніж 2 млрд. людей у світі протягом свого життя інфіковані вірусним гепатитом В та біля 450 млн є хронічними носіями цього вірусу. Щорічно від гепатиту В та його наслідків в світі вмирають більше 2 млн. людей. 3% населення планети інфіковані вірусом гепатиту С, більше, ніж 170 млн є його хронічними носіями, в індустріальних країнах цей вірус є в 70% випадків причиною розвитку хронічного гепатиту, в 40% випадків термінальних стадій цирозу, гепатоцелюлярної карциноми – в 60% випадків; трансплантація печінки в 30% випадків обумовлена хронічними захворюваннями печінки, пов’язаними з HCV-інфекцією. Коінфекція вірусів гепатиту (одночасне співіснування двох інфекцій) значно обтяжує перебіг хронічного гепатиту та погіршує прогноз.

Україна належить до регіонів з середньою розповсюдженістю гепатиту В (2,2% населення є носіями HBsAg). Спостерігається також середній рівень захворюваності на гепатит С (від 3% до 5% від кількості населення).

Факторами ризику інфікування гепатитом С є наркоманія, наявність багатьох сексуальних партнерів, ВІЧ-інфікованість, професійний контакт з кров’ю (медичні працівники), медичні маніпуляції та навіть відвідування манікюрного кабінету.

Вірусні гепатити є важливим супутнім захворюванням ВІЛ-інфікованих пацієнтів (конфекція ВІЛ/вірусні гепатити), оскільки призводять до більш тяжкого перебігу захворювань печінки. Відомо, що ~ 30% ВІЛ-інфікованих мають коінфекцію ВГС, від 60 до 90 % ВІЛ-позитивних споживачів ін’єкційних наркотиків (СІН) коінфіковані ВГС.  У пацієнтів із коінфекцією визначаються більш високі титри РНК вірусу гепатиту С, спостерігається підвищення частоти цирозу, сповільнення відповіді на лікування та більш швидке настання декомпенсації печінки.

Вірусні гепатити – це інфекційні захворювання печінки, що спричиняються вірусами. Вірусам, які викликають гепатит, прийнято давати назви букв латинського алфавіту – А, В, С, D, Е, F, TTV, G. Вірусні гепатити В та С найчастіше зустрічаються серед споживачів ін’єкційних наркотиків (СІН).

Залежно від тривалості захворювання вірусний гепатит може бути гострим та хронічним. Гострий гепатит найчастіше закінчується видужанням, але може протікати дуже важко, швидко прогресуючи, викликаючи печінкову недостатність або навіть смерть хворого. Хронічний гепатит триває довго, з ускладненнями, і може закінчитися повною втратою функції печінки.

 Поставити діагноз вірусного гепатиту можна лише після спеціального аналізу крові. При підозрі на гепатит обов’язково зверніться до поліклініки за місцем проживання. Не займайтеся самодіагностикою та самолікуванням!

Шляхи передачі вірусних гепатитів В та С:

  • через кров(парентеральний шлях) – при переливанні інфікованої крові або її компонентів, при використанні нестерильних хірургічних або стоматологічних інструментів, а також інструментів для татуювань, пірсингу або манікюру, при використанні спільних шприців та голок для введення ліків або внутрішньовенних наркотиків;
  • статеві контакти без презерватива(статевим шляхом частіше передається гепатит В; імовірність передачі вірусу гепатиту С статевим шляхом становить 5%);
  • від хворої матері до дитинипід час вагітності та пологівабо під час догляду за дитиною;
  • побутовий при вірусному гепатиті В –при безпосередньому контакті з раною, через забруднені кров’ю спільні прилади для гоління, зубні щітки, мочалки і т.п.

Шляхи передачі вірусних гепатитів такі самі, як і при ВІЛ-інфекції, але ймовірність заразитися вірусними гепатитами набагато вища (при вірусному гепатиті В вище в 50-100 разів). 

Гепатит В (вірусний гепатит В, ВГВ)може проявлятися як у гострій, так і у хронічній формі. Хронічний гепатит розвивається у 20% дорослих хворих, що перенесли гепатит В. Інкубаційний період (коли людина вже заражена, але хвороба себе ще не проявила) може тривати від 30 до 180 днів. 

Симптоми гепатиту В:

Загальні симптоми: тяжкість або біль у правому підребер’ї, нудота, блювота, депресія, безпричинна втома, втрата апетиту, порушення сну, болі в суглобах, грипозні прояви – підвищення температури тіла, головний біль, загальне нездужання, ломота в тілі.

Специфічні симптоми:

  • жовтяниця, із пожовтінням  спочатку слизових оболонок і склер ока, а потім – шкіри (у 60-70% випадків зустрічаються безжовтяничні форми при вірусному гепатиті В);
  • з’являються висипання на шкірі та сверблячка;
  • темніє сеча (схожа на міцно заварений чорний чай, і при цьому сильно піниться);
  • зміна кольору калу (світлішає).

Для хронічного вірусного гепатиту В характерними є затяжний перебіг, часті рецидиви (загострення) з ризиком розвитку цирозу печінки та печінкової недостатності.

 Лікування гепатиту В. Проводиться в умовах стаціонару в інфекційному відділенні через загрозу важкого перебігу захворювання та розвитку ускладнень. Тривалість стаціонарного лікування в середньому становить біля місяця (залежно від ступеня важкості захворювання).Близько 60% людей, що перенесли гострий гепатит В, зазвичай виліковуються. Для лікування хронічного гепатиту В застосовуються пегільовані (пролонговані) інтерферони у сполученні із противірусними препаратами (рибавірин, ламівудин).Через небезпеку розвитку побічних явищ при інтерферонотерапії, таких як депресія й алергійні реакції, лікування має призначатися та проводитися під контролем досвідченого лікаря-інфекціоніста. Після виписки зі стаціонару обов’язкове диспансерне спостереження хворого у інфекціоніста за місцем проживання.

 Гепатит С(вірусний гепатит С, ВГС)Інкубаційний період гострого гепатиту С становить від 2 до 26 тижнів. Більшість людей (близько 85%), інфікованих вірусом гепатиту С, не мають специфічних симптомів і не знають про своє захворювання. Часто вірусний гепатит С виявляється випадково при діагностиці  інших захворювань. Приблизно у 50% пацієнтів з гепатитом С спостерігається сильна втома, втрата ваги, погана переносимість алкоголю та жирної їжі, депресія, болі в суглобах, важкість в правому підребер’ї. Ці симптоми можуть бути слабковираженими та непостійними. Вірусний гепатит С небезпечний своїми ускладненнями. Найбільш серйозними та частими ускладненнями хронічного гепатиту С є цироз печінки та рак печінки(гепатоцелюлярна карцинома).

Лікування гепатиту С. На сьогодні противірусна терапія гепатиту С являє собою комбіновану терапію препаратами пегільованого інтерферону (ін’єкції) та рибавірину (таблетки). Лікування гепатиту С може призначити лише лікар-інфекціоніст, виходячи з результатів аналізу крові на вірусне навантаження та результатів тесту стану печінки. Самодіагностика та самолікування неприпустимі!

 Дієтотерапія.  Важливою умовою в лікуванні та профілактиці загострень вірусних гепатитів В та С є Дієта № 5, за якої:

– дозволяються: каші, супи (овочеві з різними крупами, молочні, фруктові), нежирне м’ясо, відварні або приготовані на пару рибні та молочні блюда, овочі, зелень, фрукти та ягоди, овочеві та фруктові соки, чай, кава з молоком, відвар шипшини;

– виключаються: алкоголь, смажені, гострі, копчені продукти та блюда, жирні сорти м’яса та риби, консерви, пряності, оцет, газовані напої, здоба, морозиво, какао, шоколад, бобові, гриби, шпинат, щавель, лук, часник.

При Дієті № 5 варто обмежити споживання солі – не більше 10 г на день. Харчуватися треба 5 разів на день, а їжу бажано подрібнювати. Варто віддавати перевагу відварним, паровим або запеченим у духовці блюдам. Не можна вживати сиру воду, несвіжу їжу, фастфуд, снеки, продукти, що містять консерванти та харчові добавки категорії «Е».

Рекомендується також не вживати  наркотики, нікотин; підтримувати нормальну масу тіла (надлишкова вага збільшує ураження печінки); обмежити фізичні навантаження, особливо пов’язані з підйомом великої ваги; не переохолоджуватися та не перегріватися (уникати відвідування лазень і саун, обмежити час перебування на сонці).

 Профілактика вірусних гепатитів В та С:

  • з метою профілактики гепатиту В проводиться вакцинація населення (вакцини від гепатиту С не існує).
  • при ін’єкційному вживанні наркотиків або ліків необхідно користуватися одноразовими стерильними голками та шприцами. Якщо такої можливості немає, інструменти, що були у використанні, необхідно ретельно продезінфікувати шляхом кип’ятіння. Вірус гепатиту В гине при кип’ятінні протягом не менш ніж 45 хвилин;
  • при статевих контактах (вагінальний, оральний, анальний секс) необхідно завжди користуватися презервативом;
  • використовувати лише індивідуальні предмети особистої гігієни (зубну щітку, станок для гоління, манікюрні ножиці) і нікому не передавати їх у використання;
  • при нанесенні татуювань та пірсингу користуватися послугами досвідчених майстрів у салонах, що мають дозвіл на відповідну діяльність. Стежити, щоб при цьому застосовувався лише чистий продезінфікований інструментарій;
  • кесарів розтин знижує ризик передачі вірусу гепатиту С від інфікованої матері до дитини.

З жовтня 2013 року в Вінницькому обласному Центрі профілактики та боротьби зі СНІДом реалізується проект «Лікування конфекції ВІЛ/ВГС у пацієнтів, які отримують отримують замісну підтримуючу терапію з приводу залежності від опіоїдів» за фінансової підтримки МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні». За умовами даного проекту безкоштовне лікування гепатиту С можуть отримати пацієнти, які інфіковані одночасно ВІЛ та гепатитом С, знаходяться на лікуванні з приводу ВІЛ-інфекції (ВААРТ) та отримують замісну підтримувальну терапію(ЗПТ) з приводу залежності від опіоїдів.

Станом на початок липня 2014 року безкоштовне лікування гепатиту С в даному проекті отримують 13 пацієнтів програми ЗПТ у Вінницькій області.

Веретко Ірина Миколаївна,

лікар нарколог КП ВОНД «Соціотерапія»

Опубліковано в Статті by Соціотерапія

Залишити коментар